Атестація та підвищення кваліфікації
Атестація педагогів: Що? Де? Коли?
Процедура атестації педагогічних працівників триває ледь не увесь навчальний рік. Нелегко всі процеси тримати в голові – що й коли підготувати, виконати…
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання педагогічної діяльності, за якою щодо працівників: визначають відповідність займаній посаді, встановлюють рівень кваліфікації, присвоюють: кваліфікаційну категорію, педагогічне звання.
Увесь порядок атестації визначає Типове положення про атестацію педагогічних працівників.
Хід атестаційного процесу вчителів та інших педагогічних працівників закладу освіти умовно можна поділити на два семестри – на півріччя навчального року.
Перше півріччя навчального року
До 20 вересня – створити атестаційну комісію. Для цього керівник навчального закладу видає наказ, яким: створює атестаційну комісію, затверджує склад комісії. Атестаційна комісія діє один рік – до формування її нового складу. Персональний склад комісії протягом року може змінюватися. Зауважте! Атестаційна комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії.
До складу атестаційної комісії закладу (установи) входять за посадами керівник та/або заступник керівника закладу (згідно з визначеними обов’язками), завідувачі відділів, відділень, голови предметно-циклових комісій, методичних об’єднань, керівники філій закладу (за наявності), представник відповідної профспілкової організації.. До атестаційної комісії закладу (установи) також можуть входити керівники (заступники керівника) або педагогічні працівники закладів (установ), педагогічні працівники яких проходять атестацію у цьому закладі, представник засновника або уповноваженого ним органу з числа посадових осіб та представник наглядової (піклувальної) ради закладу (за наявності).
До складу комісії можна включити не лише працівників навчального закладу, а й представників наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою). До 10 жовтня – подати всі документи. Керівник навчального закладу має подати атестаційній комісії список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. У списку зазначають також: результати попередньої атестації, строки проходження працівниками підвищення кваліфікації. У цей самий строк атестаційна комісія приймає заяви від педагогічних працівників про: позачергову атестацію, перенесення строку атестації. Зауважте! Підстав для позачергової атестації дві: заява працівника, подання керівника чи педагогічної ради навчального закладу.
До 20 жовтня – затвердити списки та графік роботи. Атестаційна комісія має провести своє перше засідання, розглянувши питання щодо затвердження:
а) списків педпрацівників, які атестуються;
б) графіка роботи атестаційної комісії, ухвалення рішення про перенесення строку чергової атестації (хоча можна й в інші строки) тощо.
Педагогічних працівників обов’язково ознайомлюють із графіком проведення атестації під підпис.
Друге півріччя навчального року.
До 1 березня – подати характеристики діяльності педагогів. Керівник навчального закладу має надати атестаційній комісії характеристики діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період.
За 10 днів – не пізніше! – до атестації педагогічного працівника ознайомлюють із характеристикою.
До 15 березня – вивчення професійної діяльності педпрацівника Згідно з затвердженим графіком роботи, атестаційна комісія повинна вивчити педагогічну діяльність працівників, які атестуються.
До 1 квітня – завершити роботу атестаційної комісії. Атестаційна комісія навчального закладу вчасно завершує вивчення професійної діяльності осіб, які атестуються, та оформлює атестаційні листи.
Якщо щодо педагогічного працівника ухвалили позитивне рішення, то протягом 5 днів, після підсумкового засідання атестаційної комісії, керівник навчального закладу видає наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів).
У триденний строк наказ: доводять до відома педагогічних працівників під підпис, подають копію в бухгалтерію для нарахування заробітної плати.
Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників
Медіаграмотність
Медіаграмотність у початковій школі
Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі: посібник для вчителя
Медіаграмотність на уроках української мови: фейки, перевірка інформації та створення медіапроєктів
Медіа & вчительский кампус (е-посібник)
Набір для класної та позакласної роботи «Як аналізувати медіа критично»
Основи медіаграмотності (навчально-методичний посібник для вчителя 8-9 класи)
Посібник із медіаграмотності для підлітків
Медіаграмотність під час війни
Практична медіаграмотність у НУШ. 5-7 класи
Медіаграмотність на заняттях з хімії
Медіаграмотність на заняттях з фізики
Медіаграмотність на заняттях з геогафії
Комплекс уроків: Українська мова 8 клас
Комплекс уроків: Українська мова 9 клас
Комплекс уроків: Мистецтво 9 клас
Тиждень медіаграмотності. Челендж “Раціон новин”
Навчання медiаграмотностi громадян. Посiбник для тренерiв
Урок: “Медіаграмотність під час війни”
Профілактика гострих кишкових інфекцій
Пам`ятка з профілактики гострих кишкових інфекцій у дитячих колективах
Збільшення випадків гострих кишкових інфекцій (далі ГКI) зазвичай припадає на спекотну пору року. Високий температурний показник навколишнього середовища сприяє розмноженню та поширенню збудників, які викликають ГКI. Зазвичай до організму такі збудники потрапляють з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами, а також контактно-побутовим шляхом, через бруднi руки. Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирих продуктах тваринного походження та немитих фруктах i овочах. Тож фактором передачі кишкової інфекції можуть бути страви приготовлені з яєць, молока, м’яса, риби та овочів. Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій е недотримання правил особистої гiгiєни, технології приготування страв, умов та тepмiнiв зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання.
Дiти особливо вразливі до токсинів, тому заклади освіти мають ретельно контролювати якість продуктів, дотримання особистої гiгiєни, умов зберігання та готування їжі.
Важливо також інформувати персонал про профілактику та дii у разi виявлення симптомів інфекції.
Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це захворювання що вражають шлунково-кишковий тракт, зазвичай спричинені хвороботворними бактеріями та вірусами, що виділяють токсини.
Симптоми ГКІ-
сухість в роті та горлі;
підвищена температура;
діарея та блювота;
спастичні болі в животі;
незначне сечовипускання або його відсутність.
Заходами профілактики ГКІ в закладах освіти:
контроль за санiтарно-епiдемiологiчним станом дитячого закладу (вологе прибирання, провітрювання, контроль за цілісністю та справністю водопровідної та каналізаційної систем, прибирання приміщень закладу освіти з використанням миючих та дезінфiкуючих засобів);
виключення допуску до освітнього процесу дитини з ознаками ГКI;
спостереження за дітьми, якi були у контакті з інфекційними хворими, вжиття протиепідемічних заходів та швидка ізоляція дітей з дисфункцiею шлунково-кишкового тракту та харчовою iнтоксикацiєю;
дотримання правил особистої гiгiени здобувачами освяти та персоналом закладу;
виключення зi споживання продуктів харчування та страв, що зберігалися та транспортувалися з порушенням умов;
дотримання технологічних процесів при пригоryваннi страв.