Профорієнтаційна робота
Професійна орієнтація – це багато аспектна система, що включає в себе просвітництво, виховання, вивчення психофізіологічних особливостей, проведення психодіагностики, організація елективних курсів, а також, що особливо важливо, занять з психології
Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї чи іншої сфери.
Економічний аспект – це процес управління вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостями особистості (вивчення ринку праці).
Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатність до усвідомленого вибору).
Педагогічний аспект пов’язаний з формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.
Медико-фізіологічний аспект висуває такі основні завдання як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які пред’являє професія до особистості кандидата.
Система професійної орієнтації школярів
Професійне просвітнитство
Професіографія
Професійна діагностіка
Професійна консультація
Професійний підбір
Професійна адаптація
З урахуванням психологічних і вікових особливостей школярів можна виділити наступні етапи, зміст профорієнтаційної роботи в школі:
1-4 класи:
Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння його ролі в житті людини і в суспільстві, розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильної практичної включеності в різні її види, в тому числі соціальну, трудову, ігрову , дослідницьку.
5-7 класи:
Розвиток у школярів особистісного сенсу в придбанні пізнавального досвіду і інтересу до професійної діяльності; подання про власні інтереси і можливості (формування образу “Я”); придбання первинного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці та культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних проб, які дозволяють співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуваються професійною діяльністю до людини.
8-9 класи:
Уточнення освітнього запиту в ході факультативних занять та інших курсів за вибором; групове та індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного прийняття рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, відповідного інтересам і здібностям, ціннісним орієнтаціям.
10-11 класи:
Навчання діям по самопідготовці і саморозвитку, формування професійних якостей в обраному виді праці, корекція професійних планів, оцінка готовності до обраної діяльності.
Зміст профорієнтації в умовах безперервної освіти. Рішення задач профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учня (пізнавальної, суспільно корисною, комунікативної, ігрової, продуктивній праці).
З цією метою щорічно складаються шкільні та міські плани роботи з профорієнтації. Цей напрямок простежується в плані кожного класного керівника – розділ профорієнтація. Відповідальними за профорієнтаційну роботу в школах є заступники директорів з виховної роботи. Допомога класним керівникам в організації цього блоку роботи також надають соціальні педагоги, психологи, викладачі – організатори ОБЖ, вчителі “Технології”. Тісні контакти шкіл з МУК, підприємствами, навчальними закладами профтехосвіти, середніми та вищими навчальними закладами, позашкільними установами, територіальними центрами профорієнтації.
Однією зі складових сторін системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7-9 класів, яку проводять психологи.
На підставі цих даних подальшу роботу з батьками та учнями проводять класні керівники.
Структура діяльності педколективу щодо проведення профорієнтаційної роботи в школі Координатор діяльності: заступник директора з виховної роботи, в функції якого входять:
– вироблення стратегії взаємодії суб’єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів з метою узгодження та координації їх діяльності;
– підтримання зв’язків загальноосвітнього закладу з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної та старшої школи; планування роботи педагогічного колективу з формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення відповідно до концепції та освітньою програмою загальноосвітнього закладу;
– здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу з даного напрямку (консультації вчителів – предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, спрямованої на самовизначення учнів: профпросвещеніе, профконсультирование, профдіагностика визначення індивідуальної освітньої траєкторії; проведення педагогічних рад, виробничих нарад з проблеми профільного та професійного самовизначення старшокласників;
– створення учнівських виробничих бригад, організація літньої трудової практики;
– організація участі обдарованих дітей у предметних олімпіадах різного рівня;
– організація системи підвищення кваліфікації класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми самовизначення учнів;
– здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми профільного та професійного самовизначення учнів;
– організація занять учнів в мережі предпрофільной підготовки та профільного навчання; курирування викладання профорієнтаційних курсів в ході предпрофільной підготовки (“Твоя професійна кар’єра”) і профільного навчання (“Технологія професійного успіху”).