Оцінювання навчальних досягнень
ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Поступальне вдосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати їїкомпетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентісний підхід до освіти передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти. Так, у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для ХХІ століття (1996 р.) було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитисяжити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.
Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентостей, пропонує власний перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об’єднані в три основні напрями: соціальні, пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні,пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.
На підставі міжнародних та національних досліджень українські вчені виокремилип’ять наскрізних ключових компетентностей (таблиця 1).
Найбільш універсальними, ключовими є компетентності, яких потребує сучасне життя. Вони конкретизуються на рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного рівня навчання. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві. Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета.
Компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формується передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.
Оцінювання- це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об’єктом оцінюваннянавчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Основнимифункціями оцінюваннянавчальних досягнень учнів є:
-контролююча,що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
-навчальна,що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;
-діагностико-коригувальна,що передбачає з’ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;
-стимулювально – мотиваційна,що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;
-виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, та інших позитивних якостей особистості.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
– характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
– якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
– ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,формулювати гіпотези);
– самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів:початкового,середнього, достатнього, високого.
У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень – початковий.Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень – середній.Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній.Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень – високий.Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 2).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнівєпоточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточнеоцінюванняздійснюється у процесі поурочного вивчення теми.Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичномуоцінюваннюнавчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
-усунення безсистемності в оцінюванні;
-підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
-індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
-систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
-концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінкавиставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об’єднуватися для проведення тематичного оцінювання.
Оцінка за семестрвиставляється за результатами тематичного оцінювання, аза рік- на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України ——————-, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребуєпрофільна старша школа,яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно – дослідницькі, соціально значущі результати.
Ефективною у старшій школіє рейтингова система оцінювання,яка сприяє формуванню ключових компетенцій і створює можливості для:
-визначення рівня підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
– отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
-градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти тощо);
-підвищення навчальної мотивації й відповідальності;
-підвищення об’єктивності оцінювання.
Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем у 9-х класах основної школи може бути використана форма оцінюванняпортфоліо.
Основна суть портфоліо – «показати все, нащоти здібний (а)». Педагогічна філософія портфоліо предбачає зміщення акценту з того, що учень(учениця)не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
Безпека життєдіяльності. Охорона праці
Повсякденні правила безпеки життєдіяльності для дітей.
Профілактика та запобігання поширенню COVID-19
Кібербезпека
29 жовтня День кібербезпеки в межах Міжнародного місяця обізнаності з кібербезпеки, що традиційно проходить у жовтні.
wym-1731052247468 KPMG Global Cyber Day 2024 | Навчальна онлайн сесія для учнів молодших класів (7-10 років)
wym-1731052375595 KPMG Global Cyber Day 2024 | Навчальна онлайн сесія для учнів старших класів / курсів (11-17 років)
Кібербезпека – цекомплекс процесів, практичних порад і технологічних рішень, які допомагають захистити важливі системи й дані від несанкціонованого доступу.
10 золотих правил безпеки в Інтернеті
- 1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
- 2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
- 3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
- 4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
- 5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
- 6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
- 7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
- 8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
- 9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
- 10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.Натисніть кнопку редагування, щоб змінити цей текст.
Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання Інтернету буде для вас безпечним:
Захистіть свій комп’ютер
- Завжди оновлюйте операційну систему.
- Використовуйте антивірусну програму.
- Використовуйте брандмауер.
- Робіть резервні копії важливих файлів.
- Будьте обережними, завантажуючи вміст.
Захистіть себе в онлайні
- Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.
- Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
- Пам’ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
Дотримуйтесь правил
- Ви маєте дотримуватися законів навіть в Інтернеті.
- Пам’ятайте, що в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.
Профілактика тютюнопаління
Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням з’явився у 1987 році завдячуючи Всесвітній організації охорони здоров’я, його мета – відмова від куріння та сприяння зниженню поширення тютюнової залежності, залучення до боротьби з курінням усіх верств населення, особливо молоді. Це профілактична роз’яснювальна робота проти тютюнопаління та інформування членів суспільства про тяжкий та згубний вплив тютюну на здоров’я та життя громадян. У цей день у всьому світі проходять акції по боротьбі з курінням – день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму.
ШКІДЛИВІСТЬ ПАЛІННЯ
З давніх давен
У всі часи були особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше років (доречі, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров’я. Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографії. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси.
Звичка палити
Для одних – це звичка, для других – засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей – це спосіб “бути таким як усі”.
Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн – це наркотик, і не такий уже слабенький. Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об’єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров’я при ООН. Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму.
Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна. Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: “Чому не тьмяніють зірки?”, чи “Стоп підлітковому палінню”, але загалом це лише “крапля в морі”. Люди забувають, що паління – це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров’я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. Про шкідливість паління сказано і написано стільки, що можна не одну антитютюнову бібліотеку скласти. Але ще багато людей не вважають паління шкідливим для здоров’я.
Звичайно, якщо згадати те, що люди, які палять, не страждають на хворобу Паркінсона, або те, що, наприклад, на Кубі колись палити сигару було престижно: якщо людина палила, то це означало, що вона живе в достатку. У всі часи були особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше років (доречи, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров’я.
Паління – джерело заробітку
Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографі. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси. Для одних – це звичка, для других – засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей – це спосіб “бути таким як усі”. Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн – це наркотик, і не такий уже слабенький.
Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об’єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров’я при ООН.
Мода на паління
Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму. Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна.
Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: “Чому не тьмяніють зірки?”, чи “Стоп підлітковому палінню”, але загалом це лише “крапля в морі”. Люди забувають, що паління – це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров’я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. снарядом в кусок тонкого паперу, а снаряд повернувся і наніс би вам удар”. Резерфорд зробив висновок з цього експерименту: в атомі є ядро, якому згустилася майже вся маса атома, і саме в ядрі зібраний весь позитивний заряд. Так народилася резерфордівська модель атома. Все геніальне просте. Хоча дивлячись на геніальні винаходи Резерфорда можна з цим не погодитися. Усі вони є наслідками наполегливої праці.
Євроінтеграція України
1 листопада1993 року набув чинності договір підписаний у Маастрихті про Європейський Союз. Власне, це і є народженням того ЄС, про який ми сьогодні говоримо– найбільший на планеті політичний та економічний блок, що об’єднує у своєму складі 27 країн.
Iсторiя народження Європейського Союзу
Ідеї щодо створення єдиного союзу європейських держав царювали в свідомості правителів та народів держав європейського континенту протягом довгого часу. Одна з перших публічних пропозицій об’єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена Віктором Гюґо у 1851р.
Європейський Союз починає свою історію від 9 травня 1950 р. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував нову форму політичної організації Європи силами створення спільного ринку вугільної і сталеливарної продукції Франції, Федеративної Республіки Німеччини та інших західноєвропейських країн як засіб зміцнення миру та стабільності на континенті, аби унеможливити саму думку про війну між європейськими націями.
Етапи європейської інтеграції:
– 1950-1968 рр. – становлення економічної Європи шести країн;
– 1969-1973 рр.- поглиблення й розширення «Спільного ринку»;
– 1974-1984 рр.- певний застій євробудівництва;
– 1985-1991 рр.- виникнення нових інтеграційних структур та їхня підготовка до створення ЄС;
– після 1992 р.- розбудова ЄС.
Європейський Союз базується на трьох головних компонентах:
– Європейське співтовариство становить правову основу для формування політики спільного ринку, міжнародної торгівлі, сприяння розвитку, монетарної політики, сільського господарства, рибальства, навколишнього середовища, регіонального розвитку, енергетики;
– спільна зовнішня політика та політика безпеки;
– юстиція і внутрішні справи, що включає співпрацю між країнами – членами ЄС в таких галузях, як громадянське та кримінальне право, політика імміграції та надання притулку, прикордонний контроль, боротьба з торгівлею наркотиками, співпраця та обмін інформацією між поліціями.
З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним. Україна є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства (ЄПС))та Східного партнерства.
Станом на 2014-й рік Європейський союз представлений 28-ма державами, серед яких: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.
Автор офіційного гімну Європейського союзу Фрідріх Шиллер
1785 року Фрідріху Шиллеру виповнилося тільки 25, а він уже був кумиром вільнодумної молоді. Юний поет-філософ захоплювався античністю, оспівував свободу духу, красу та людські чесноти. Він, «німецький Шекспір», якого переслідувала влада за перші п’єси, цього року створює оду «До радості» — пристрасне звернення до всього людства: «Обнімітесь, міліони, Поцілуйтесь, мов брати!»
Ода одразу ж стала відомою і в Німеччині, і поза її межами. А за 200 років вона набула статусу офіційного гімну Європейського Союзу. Музику до неї написав Людвіг ван Бетховен. Згодом, щоправда, у гімні залишили тільки її, щоб дотриматися толерантності й не виділяти жодну з мов співдружності, але факт залишається фактом: ідеї твору — об’єднавчі, миротворчі, гуманістичні.
Безпека в умовах інформаційної війни
Єдина виховна година “Безпека в умовах інформаційної війни: як не стати знаряддям у руках ворога”
У нашій гімназії було проведено єдину виховну годину на тему: “Безпека в умовах інформаційної війни: як не стати знаряддям у руках ворога”.
У світі, коли інформація є потужною зброєю, особливо важливо навчити молодь критично мислити, аналізувати джерела інформації та не піддаватися на провокації.
Під час заходу здобувачі освіти дізналися: що таке інформаційна війна та як вона впливає на суспільство; які методи використовують для маніпуляцій у медіапросторі; як розпізнати фейки та дезінформацію; про важливість медіаграмотності та відповідального споживання інформації.
Година пройшла у формі відкритого діалогу з демонстрацією прикладів та активним обговоренням актуальних тем.
Пам’ятаймо: бути поінформованим — означає бути захищеним!
